Працюючи на кіностудії, перекладав титри фільмів з російської мови на українську. Писав вірші, поеми, сонети. А також вірші, віршовані оповідання, казки для дітей.
19 березня 1935 року його арештували у Києві органи НКВС УРСР. Згідно з протоколом обшуку, у нього вилучили рукописи та особисте листування, а також книги М. Грушевського, С. Єфремова, історичні праці М. Костомарова, «Твори» Т. Шевченка за редакцією С. Єфремова та ін. Слідство велося по груповій справі, в якій, крім Вороного, фігурували Зеров, Лебідь, Митькевич, Пилипенко і Филипович. Усіх їх звинувачували у належності до контрреволюційної націоналістичної групи, що готувала повалення радянської влади на території України, а також терористичні акти проти радянських і партійних керівників.
Військовий трибунал засудив Вороного на 8 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. Відбував покарання на Соловках.
9 жовтня 1937 року трійкою НКВС по Ленінградській області Марка Вороного було засуджено до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу м. Медвеж’єгорськ, Карелія, росія (в той же день, коли розстріляли Леся Курбаса).
Марко Вороний
18 березня – 120 років від дня народження українського письменника, перекладача, дитячого поета доби розстріляного відродження Марка Вороного, сина відомого українського письменника Миколи Вороного, внука Миколи Вербицького.
Марко Вороний був талановитим перекладачем, переклав з німецької твори (Райнер Марія Рільке, Ґеорґа Гайма, Альфреда Ліхтенштайна), французької (Рене Сюллі-Прюдом, Шарль Бодлера, зокрема знаменитого «Альбатроса»), італійської (Джованні Бокаччо), єврейської (Давида Гофштейна).